Словник української мови (1937)/горобець

by Борис Грінченко

◀ горобеня

Словник української мови Борис Грінченко Г горобець

горобина ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Горобе́ць, бця́, м. 1) Воробей. Веселий як горобець. Ном. № 8471. Води — горобцеві по коліна. Ном. № 14048. 2) Название вола цветом подобного оперению воробья. КС. 1898. V. II. 42. 3) Род орнамента на писанках. МУЕ. I. 205. Ум. Горо́бчик, горо́бчичок. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький. Грин. III. 662.