Словник української мови (1937)/горобинець
| ◀ горобина | Словник української мови Г горобинець |
горобиний ▶ |
|
Гороби́нець, нця, м. 1) Помет воробья. Мил. М. 69. Мил. 31. 2) Раст.: а) = Рогіз. Вас. 176, 207; б) Oxytropis pilosa. Dc. ЗЮЗО. I. 167.
| ◀ горобина | Словник української мови Борис Грінченко Г горобинець |
горобиний ▶ |
|
Словник української мови — Г
горобинець
Борис Грінченко
1937
Гороби́нець, нця, м. 1) Помет воробья. Мил. М. 69. Мил. 31. 2) Раст.: а) = Рогіз. Вас. 176, 207; б) Oxytropis pilosa. Dc. ЗЮЗО. I. 167.