Словник української мови (1937)/горовий
| ◀ гороб'ячий | Словник української мови Г горовий |
горовитий ▶ |
|
Горови́й, а́, е́. Горный. Річка текла з горової води. КС. 1885. XI. 538. У горову розпалину сонячний промінь ронив сяющу стягу. МВ. II. 159.
| ◀ гороб'ячий | Словник української мови Борис Грінченко Г горовий |
горовитий ▶ |
|
Словник української мови — Г
горовий
Борис Грінченко
1937
Горови́й, а́, е́. Горный. Річка текла з горової води. КС. 1885. XI. 538. У горову розпалину сонячний промінь ронив сяющу стягу. МВ. II. 159.