Словник української мови (1937)/городин

by Борис Грінченко

◀ городець

Словник української мови Борис Грінченко Г городин

городина ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Городи́н, на, м. В песне то же, что и го́род. Ой город, город, городин, приїхав Андрієчко челядин. Маркев. 105. Своего рода licentia poetica, допущенная песней ради рифмы.