Словник української мови (1937)/городянин
Зовнішній вигляд
◀ городчик | Словник української мови Г городянин |
городянка ▶ |
|
Городя́нин, на, м. Горожанин. Вийшли к йому всі городяни. Чуб. III. 296. Не йди за крамаря, не йди за городянина. Мир. Пов. II. 75.