Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/горстка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
горстка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Го́рстка, ки, ж. Пучок стеблей (конопли, льна) из 4—5 жмень. Вас. 200. ЕЗ. V. 194. Шух. I. 147. Та насіяв конопель, — вродилася горстка. Чуб. V. 1144.