Словник української мови (1937)/горювальник
| ◀ горщок | Словник української мови Г горювальник |
горювальниця ▶ |
|
Горюва́льник, ка, м. Человек, которому приходится бедствовать, горевать. Ум. Горюва́льничок. Мій таточку, мій горювальничку… Ви наскитались, ви нагорювались. Мил. 186.