Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/горінець

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ горільня Словник української мови
Борис Грінченко
Г
горінець 		горіння ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Горіне́ць, нар. Вверх лицом, навзничь. Угор. Он в тотій труні горінець лежит. Драг. 268.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/горінець&oldid=609326