Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/горість

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ горіння Словник української мови
Борис Грінченко
Г
горість 		горіський ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Го́рість, рості, ж. Горечь (о вкусе). Треба варити ці коренці, поки з їх горість вийде. Черниг.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/горість&oldid=609328