Словник української мови (1937)/горішина
Зовнішній вигляд
◀ горішечок | Словник української мови Г горішина |
горішній ▶ |
|
Горі́шина, ни, ж. 1) Ореховое дерево, ореховый куст (в последнем значении чаще употребляется: ліщина). Липки, горішина, соснина. Котл. Ен. VI. 21. 2) Раст.: а) Coronilla varia. Лв. 98; б) Trifolium rubens. Лв. 102. См. Головайчик.