Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/госпожа

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
госпожа
Київ: Соцеквидав України, 1937

Госпожа́, жі́, ж. 1) Титул богородицы (с эпитетом пречиста). Благослови, боже, пречиста госпоже! Грин. II. 496. 2) Попадья, жена священника. Борз. у. Ум. Госпо́женька. Употребляется также в значении: господиня. Уклонивсь… хазяйці: «Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?» Драг. 117.