Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/госпідь

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
госпідь
Київ: Соцеквидав України, 1937

Го́спідь, го́спода, м. = Господь. НВолын. у. Ум. Го́спідок. Госпідку любий, поможи мені. ЕЗ. V. 54.