Словник української мови (1937)/гостро

by Борис Грінченко

◀ гострій

Словник української мови Борис Грінченко Г гостро

гостроверхий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Го́стро, нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Резко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув. Стор. I. 228.