Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гоїти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гоїти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Го́їти, го́ю, їш, гл. О ране: лечить, заживлять. Трудно рану гоїти, а не вразити. Ном. № 1574.