Словник української мови (1937)/грабати
Зовнішній вигляд
◀ грабарювати | Словник української мови Г грабати |
грабачка ▶ |
|
Гра́бати, баю, єш, гл. 1) Гресть. Грабати сіно. Вх. Лем. 405. 2) Разгребать. На те курка грабає, щоби що виграбала. Ком. Пр. № 958.