Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/грабельки

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
грабельки
Київ: Соцеквидав України, 1937

Грабельки́, льо́к, ж. мн. 1) Ум. от граблі. А ке лиш, сину, мені грабельки, — он коло тебе стоять. Грин. II. 207. 2) Род орнамента на писанке. МУЕ. I. 190. 3) Народное название одной из косточек в скелете летучей мыши. Чуб. I. 55.