Словник української мови (1937)/грабки

by Борис Грінченко

◀ грабіжник

Словник української мови Борис Грінченко Г грабки

граблисько ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Грабки́, кі́в, м. мн. 1) Род длиннозубых граблей, прикрепляемых к косе (когда косят хлеб). Коси́ти на грабки́. Косить косой с такими граблями. 2) — св. Івана. Раст. Geranium silvaticum. Вх. Пч. I. 10.