Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/грабки

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
грабки
Київ: Соцеквидав України, 1937

Грабки́, кі́в, м. мн. 1) Род длиннозубых граблей, прикрепляемых к косе (когда косят хлеб). Коси́ти на грабки́. Косить косой с такими граблями. 2) — св. Івана. Раст. Geranium silvaticum. Вх. Пч. I. 10.