Словник української мови (1937)/грамота
| ◀ грамітний | Словник української мови Г грамота |
грамотка ▶ |
|
Гра́мота, ти, ж. 1) Грамота. У руках царська грамота. К. ЧР. 338. 2) Грамота, уменье читать и писать. Уже воно й грамоти бралось.
| ◀ грамітний | Словник української мови Борис Грінченко Г грамота |
грамотка ▶ |
|
Словник української мови — Г
грамота
Борис Грінченко
1937
Гра́мота, ти, ж. 1) Грамота. У руках царська грамота. К. ЧР. 338. 2) Грамота, уменье читать и писать. Уже воно й грамоти бралось.