Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/граніт

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
граніт
Київ: Соцеквидав України, 1937

Грані́т, ту, м. Гранит. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граніту. К. Іов. 18.