Словник української мови (1937)/граніт

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ граничний Словник української мови
Борис Грінченко
Г
граніт 		гранка ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Грані́т, ту, м. Гранит. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граніту. К. Іов. 18.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/граніт&oldid=612402