Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/графчук

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
графчук
Київ: Соцеквидав України, 1937

Грапчу́к, ка́, м. [ = Графчук.] Сын графа, молодой граф. Гн. II. 141.