Словник української мови (1937)/грач
| ◀ грацювати | Словник української мови Г грач |
грашка ▶ |
|
Гра́ч, ча́, м. 1) Игрок. Чуб. III. 45, 46. Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкант. Які грачі, такі й танці. Новомоск. у.
| ◀ грацювати | Словник української мови Борис Грінченко Г грач |
грашка ▶ |
|
Словник української мови — Г
грач
Борис Грінченко
1937
Гра́ч, ча́, м. 1) Игрок. Чуб. III. 45, 46. Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкант. Які грачі, такі й танці. Новомоск. у.