Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гребати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гребати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гре́бати, баю, єш, гл. Брезгать, пренебрегать. Ти гребаєш моєю рукою, моїм товариством. Стор. МПр. 10.