Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гребінник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гребінник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гребі́нни́к, ка, м. 1) Делающий гребешки, гребеночник. Лебед. у. 2) = Гравилат. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.