Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/грейцар

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
грейцар
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гре́йцар, ра, м. Крейцер (монета). Старче божий, чим я тебе обдарю, коли я не маю, хіба два грейцари простих. Драг. 267.