Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гриза

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гриза
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гриза́, зи́, ж. 1) Брань, ссора. Соловейків обминала, щоб тільки не було меж нами тієї гризи, тієї змажки та лайки. Левиц. Пов. 338. Там у їх гриза така завелася. Черк. у. 2) = Гризота = Грижа.