Словник української мови (1937)/гризтися

by Борис Грінченко

◀ гризти

Словник української мови Борис Грінченко Г гризтися

гризун ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гри́зтися, зу́ся, зе́шся, гл. 1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. Ном. № 9449. 2) Ссориться, браниться. Чоловіче-голубчику, не буду довіку з тобою гризтись. Рудч. Ск. II. 133.