Словник української мови (1937)/гробок

by Борис Грінченко

◀ гробовище

Словник української мови Борис Грінченко Г гробок

гробокоп ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гробо́к, бка́, м. Ум. от гріб. Могила, могилка. Полковник остався ночувать на гробках… Узяв сідло, положив на гробок і ліг на йому. Грин. I. 50. Гробки́ = Гроби = Гробовище = Кладовище. Мнж. 178. Левиц. I. 117. На гробках посідали. Черниг.