Словник української мови (1937)/грозьба

by Борис Грінченко

◀ грозно

Словник української мови Борис Грінченко Г грозьба

громада ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гро́зьба́, би́, ж. = Грізьба. Ні просьби, ні грозьби не чує. МВ. II. 45. Та й просила нас грозьбо́ю і просьбо́ю, щоб привезли галочку із собою. Грин. III. 484.