Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/громадянин

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
громадянин
Київ: Соцеквидав України, 1937

Громадя́нин, на, м. Член грома́ди, член общества. Оце зібралися ми, панове-громадяни, про от що розсудить. Гліб. Хай буде громадянином тієї землі, де уродився й виріс. О. 1861. X. 150.