Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/громак

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
громак
Київ: Соцеквидав України, 1937

Грома́к, ка́, м. 1) Ретивый конь. Черк. у. 2) = Гримак. Спускався на громаку з високої гори. Мир. ХРВ. 241.