Словник української мови (1937)/громівка
Зовнішній вигляд
◀ громик | Словник української мови Г громівка |
громниця ▶ |
|
Громі́вка, ки, ж. Ель, подвергшаяся громовому удару. Скрипку роблять із ялиці-громівки, тобто з такої, що в неї грім ударив. ЕЗ. V. 194.