Словник української мови (1937)/гроно

by Борис Грінченко

◀ гронитися

Словник української мови Борис Грінченко Г гроно

грос ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гро́но, на, с. Виноградная кисть, гроздь. К. Псал. 187. Ум. Гро́ночко. Ви, гроночки, не гронітеся. Метлинський. 176.