Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/грошик

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
грошик
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гро́шик, ка, м. 1) Ум. от гріш. 2) Гро́шики. Деньги. З Німеччини йде, грошики несе. Чуб. III. 287.