Словник української мови (1937)/гроші
| ◀ грошина | Словник української мови Г гроші |
грошовий ▶ |
|
Гро́ші, шей, ж. Деньги. Грошей багацько, а щастя мало. Ном. № 1434. Твор. пад. мн. гроши́ма и грі́шми. З грішми дурня-невігласа почитують. Ном. № 1431. Дурні́ гро́ші. Незаработанные деньги, доставшиеся даром. Рк. Левиц. В гро́ші йти. Подниматься в цене. Кінь молодий в гроші йде, а старий виходить. Ном. № 10230. З гро́шей вихо́дити, гро́ші губи́ти. Падать в цене. Старий (кінь з грошей) виходить. Ном. № 10230. Корали свої гроші не гублять. Подольск. Гро́ші відка́зувати. Кроме прямого значения (завещать деньги) — быть в предсмертной агонии.