Словник української мови (1937)/грубіянство
Зовнішній вигляд
◀ грубий | Словник української мови Г грубіянство |
грубіянський ▶ |
|
Грубія́нство, ва, с. Грубость; грубиянство. Прохали простити їх грубіянство. Г. Барв. 170. Грубіянство дике. К. ЦН. 292.