Словник української мови (1937)/грудуватий

by Борис Грінченко

◀ грудочок

Словник української мови Борис Грінченко Г грудуватий

грудя ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Грудува́тий, а, е. 1) В комках находящийся, комковатый. Грудувата рілля. Канев. у. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні, бо грудувата й дощу нема. Волч. у. 2) О дороге: кочковатый, колоткий. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т. е. сносно).