Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/грузити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
грузити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Грузи́ти, жу́, зи́ш, гл. Истаптывать, месить ногами размягченную дождем землю. Кіньми двора та й не грузіте. Чуб. IV. 410.