Словник української мови (1937)/грумічати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
грумічати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Груміча́ти, ча́ю, єш, гл. Сердито ворчать на кого (о человеке), побранивать. Їсть та й їсть та на нас ще грумічає, що не їмо. Грин. I. 33.