Словник української мови (1937)/грумічати
| ◀ грулянка | Словник української мови Г грумічати |
грумотіти ▶ |
|
Груміча́ти, ча́ю, єш, гл. Сердито ворчать на кого (о человеке), побранивать. Їсть та й їсть та на нас ще грумічає, що не їмо. Грин. I. 33.
| ◀ грулянка | Словник української мови Борис Грінченко Г грумічати |
грумотіти ▶ |
|
Словник української мови — Г
грумічати
Борис Грінченко
1937
Груміча́ти, ча́ю, єш, гл. Сердито ворчать на кого (о человеке), побранивать. Їсть та й їсть та на нас ще грумічає, що не їмо. Грин. I. 33.