Словник української мови (1937)/грун
| ◀ грумотіти | Словник української мови Г грун |
грундаль ▶ |
|
Грун, на, м. Холм, возвышенное место, горка. Угор. Ум. Груно́к. На грунку стояла. Гол. II. 560.
| ◀ грумотіти | Словник української мови Борис Грінченко Г грун |
грундаль ▶ |
|
Словник української мови — Г
грун
Борис Грінченко
1937
Грун, на, м. Холм, возвышенное место, горка. Угор. Ум. Груно́к. На грунку стояла. Гол. II. 560.