Словник української мови (1937)/груша

by Борис Грінченко

◀ гручати

Словник української мови Борис Грінченко Г груша

грушевий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гру́ша, ші, ж. Груша (дерево и плод). Чорте, на́ груш, тільки мене не воруш. Ном. № 383. Під грушею ляше та й спить. Руд. Ск. I. 175. Наказа́в на вербі́ груш. Пустяков, небылиц наговорил. Ум. Гру́шка, гру́шечка.