Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/груяти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
груяти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гру́яти, ру́ю, єш, гл. Каркать. Ворон грує. Ой ворони чорненькі, чого ви крячете, груїте жалібненько? Морд. К. 62.