Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/грюкотати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
грюкотати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Грюкота́ти, чу́, чеш и грюкоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Грюкати. Стукотить-грюкотить, сто коней біжить.