Словник української мови (1937)/грякнути

by Борис Грінченко

◀ грякати

Словник української мови Борис Грінченко Г грякнути

гряна ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гря́кнути, ну, неш, гл. 1) = Грюкнути. Стукнули, грякнули, мов в великий дзвін. Чуб. III. 278. Стукни, грякни копитами у ворота. Чуб. V. 943. 2) Упасть с грохотом, стуком. Циган як одрубав гілляку, так і грякнув (з дерева) об землю зо всієї сили. Рудч. Ск. II. 182.