Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/грянчати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
грянчати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Грявча́ти и грянча́ти, чу́, чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях грявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.