Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/губрій

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
губрій
Київ: Соцеквидав України, 1937

Губрі́й, рія́, м. = Губань. Конотоп. у. Губрієм прозвано його за те, що був вельми багатий і добре губатий. Г. Барв. 448. Ув. Губрія́ка. Аф. 370.