Словник української мови (1937)/губрій
Зовнішній вигляд
◀ губочка | Словник української мови Г губрій |
губці ▶ |
|
Губрі́й, рія́, м. = Губань. Конотоп. у. Губрієм прозвано його за те, що був вельми багатий і добре губатий. Г. Барв. 448. Ув. Губрія́ка. Аф. 370.