Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гужва

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гужва
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гужва́, ви́, ж. Распаренная древесная ветвь, употребляющаяся для связывания, обыкновенно в виде кольца. Шух. I. 74, 87, 187.