Словник української мови (1937)/гулати

by Борис Грінченко

◀ гулавий

Словник української мови Борис Грінченко Г гулати

гулий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гу́лати, лаю, єш, гл. Быть в силах, в состоянии. Пирят. у.