Словник української мови (1937)/гулати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гулавий Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гулати 		гулий ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гу́лати, лаю, єш, гл. Быть в силах, в состоянии. Пирят. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/гулати&oldid=618532