Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гульба

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гульба
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гу́льба́, би́, ж. Кутеж, пир, пирушка, собрание гостей. Об різдві їх заручили. Гостей-гостей наїхало!.. Гульба точилась до самого світу. МВ. (О. 1862. III. 49).