Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гульбощі

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гульбощі
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гу́льбощі, щів, ж. мн. Гулянье, веселье, кутеж. Не втомлена гульбощами, горем не перемучена, ясна була собі, як тихеє літо. МВ. II. 83.