Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гультай

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гультай
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гультя́й, тяя́, м. Гуляка, кутила, лентяй, повеса. Приймак-гультяй не хоче робити, бере люльку у кишеню, йде до корчми пити. Чуб. III. 127. Ув. Гультяї́ще. Великий гультяїще. Лукаш. 127.